Життєстверджуючі обряди покликані сприяти православному рідновіру духовно розвиватись та самовдосконалюватись, пізнаючи Рідних Богів, єдиних у Великому Триглаві. Виконуючи ці обряди, родовичі утверджують закони Прави у Яві, себто, ідучи Шляхом Віри-Віди Православної, діють, яко світлі та праведні люди - арії, слав’яни. Сі обряди в Родовому Вогнищі проводять духовні особи в чині Волхва, Відуна, Жерця та Обрядодія.

Це обряд єднання з Родом Всевишнім і Рідними Богами, який виконується у Вогнищах (Храмах,  Капищах) Рідної Православної Віри щонеділі. Він має на меті підтримати духовний зв’язок із Вищими Силами, навчити законів Прави і засобів взаємодії  світу Явного із світом Нав’їм (невидимим). Під час Православлення відбувається очищення, оздоровлення і вдосконалення  Душі, Духа і Тіла вогнищан, ладування розвитку подій їх особистого життя, життя Держави і Неньки-Макоші загалом.


Очищення та освячення місця – це життєстверджуючий обряд, який покликаний очистити якусь місцину від старого та наповнити її Світлом Рода Всевишнього і відповідною силою Рідних Богів. Зазвичай проводяться обряди очищення та освячення житла православного рідновіра, місця проведення недільних Православлень, нового Капища чи Святилища, інших важливих для православного рідновіра місць.


Обряд Очищення є обов’язковою складовою духовного розвитку та самовдосконалення православного рідновіра. Метою Обряду є утвердження людини на шляху Віри і Віди Православної, духовне очищення її Душі і Тіла. У своїй основі Обряд Очищення  знаменує своєрідне вмирання старої (забрудненої) сутності людини і підготовку до народження нової. Очищення – це перший етап посвяти. Під час очищення людина полишає свою стару сутність і готується до переходу на вищий щабель розвитку, який завершується обрядом Освячення.

Віда Рідної Православної Віри говорить про те, що людина – це прояв Бога у Яві. У Великому  Роді все поєднано – Білоба і Чорноба, тому у світі духовному є Сили Світлі і Сили Темні. Коли людина живе не за законами Прави,  вільно чи невільно чинить зле, руйнує Лад навколишнього світу, вона притягує до себе злі, нижчі сили. Вони  обліплюють Душу і живляться людською чорнотою. Тим самим у людині порушується рівновага Чорноби та Білоби. Тому до такої людини Світло Рода Всевишнього доходить менше і не так сильно у ній проявляється.  Внаслідок цього навколо її Душі твориться Пітьма, життєві сили тануть, вона починає хворіти, справи не ладяться і Доля обертається до неї своїм  чорним ликом. Коли рідновір не в змозі допомогти собі сам або від Роду свого Славного був чужовір’ям відірваний, треба творити Обряд Очищення.


Славба (Слава Богам) – це особливий вид богослужби, під час якого здійснюється могутнє – славлення і моління за живих людей, подяка Роду Всевишньому і Рідним Богам за отримані блага і дари або, навпаки, – прохання та заклик Рідних Богів на допомогу у вирішенні життєво важливих питань.

Під час Славби Духовні Провідники разом із рідновірами молитовно звертаються до Вседержителя і Рідних Богів, висловлюючи свою щиру радість і вдячність за отримані святі дари – Божу опіку, захист і допомогу у життєвих справах. Буває й інше – рідновіри звертаються до своїх Високих Предків за підтримкою, благословенням  та сприянням. Під час Славби відбувається спілкування Богів зі своїми нащадками, осяяння їх вищими проявами Святого Духа Світла Рода Всевишнього, знаменнями і дороговказами. У відповідь на слави та молитви Боги просочують тіла і душі рідновірів своєю незбагненною великою силою і святістю, всіляко їм допомагаючи, надихаючи, наснажуючи та вказуючи шлях. При цьому встановлюється глибинний духовний зв’язок і відбувається більш сильна співдія з Родом Всевишнім та Рідними Богами, спрямована на єднання світу Прави зі світом Яви для ладування того, що потрібно вірним і праведним нащадкам, православним рідновірам. Славби сприяють якнайшвидшому втіленню бажаного і є Божим благословенням, яке даровано людям Сварогом і Ладою, аби, єднаючись  у Світлі Рода Всевишнього з Рідними Богами, ми могли свідомо творити своє життя.


Вогнеслава - це особистий або груповий життєстверджуючий обряд, який покликаний очистити дух православного від кривди, скверни та бруду, надати йому сили, наповнити Світлом Рода Всевишнього. Проводячи його, слав'янин єднається з Рідними Богами Прави в єдиному бринінні чистоти і правди. Промовляння світлих імен Бога, здійснення славослів’я Огеню, Сварогу, Перуну і Дажбогу, пожертва молока, масла чи жиру – невід’ємні частини обряду.